Симфонія
Існує музична форма, яка здатна передати душевний світ людини з усіма його
складнощами - суперечливими почуттями, думками, що безперервно змінюють одна
одну. Цей жанр - симфонія. Симфонія населена різними «героями» - мелодіями чи темами,
і ці мелодії не просто впливають одна на одну, а й взаємодіють та конфліктують.
Симфонія - це
великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чотирьох
частин, кожна з яких має свою назву та характер. Частини симфонії чергуються за
контрастним принципом.
Австрійський композитор Франц Йозеф Гайдн (1732-1809) був першим композитором, який почав
писати симфонії. У його творчості жанр симфонії набув завершеності, класичних
рис та остаточно сформувався. Усього Гайдн створив 104 симфонії.
Переважна більшість його творів писалася на
замовлення. Так, наприклад, симфонії (у кількості 3-4 у середньому
щорічно!) зазвичай призначалися до виконання певного дня та були присвячені
тим чи іншим урочистостям, що відбувалися в сім'ї князя Естерхазі -
господаря, у якого служив композитор.
Гайдну був притаманний надзвичайний гумор. Одного разу
Гайдн, намагаючись розвеселити гостей князя, вирушив на ярмарок у невелике
угорське містечко і накупив там цілий кошик свистунців, «зозуль», дерев'яних
труб та інших дитячих музичних інструментів. Він не полінувався вивчити
граничні можливості та характерні властивості цих інструментів - і написав для
них найкумеднішу симфонію.
Як свідчить письменник Стендаль, через деякий
час, опинившись в Англії, Гайдн зауважив, що англійці, яким дуже подобалися
його інструментальні твори, написані в швидкому темпі, зазвичай дрімали під час
виконання повільної музики, якою б красою він їх не наділяв. Композитор написав
твір, який відзначався м'якістю, ніжністю та найспокійнішою мелодією;
інструменти один за одним немов завмирали; але ось раптом, серед найглибшого
піанісимо вони вступали всі одразу, до того ж лунав сильний удар в литаври - і слухачі, які
задрімали, підскакували на місці.
Симфонія № 45 Ф. Й. Гайдна здавна має назву «Прощальна».
Так само її прийнято іменувати «Симфонією зі свічками». Такі підзаголовки
обґрунтовані традиціями виконання цього твору. В останній частині симфонії
музиканти один за одним гасять свої свічки і тихо йдуть. Симфонія завершується
при світлі двох палаючих свічок завмираючим дуетом двох скрипок.
Дуже цікавою та своєрідною є напівгумористична версія
виникнення «Прощальної симфонії» за словами самого Гайдна. Згідно з цією
версією, князь Міклош одного разу дуже довго не відпускав музикантів із замку
до їхніх дружин. Бажаючи допомогти своїм підлеглим, Гайдн написав «Прощальну
симфонію» як тонкий натяк князеві, висловлене музичними образами прохання про
довгоочікувану відпустку. Натяк був зрозумілий, і князь поспішив віддати
відповідне розпорядження.
Поєднання серйозності та вдумливості зі жвавістю та
веселою іронією склали одну з чарівних якостей характеру і творчості автора
«Прощальної симфонії».
Послухай першу частину та фінал "Прощальної симфонії" Йозефа Гайдна.
Заспівай вивчену пісню "Веселка" Н. Май.
Вивчи нову пісню "Добрий маг" О. Шпак.
Якщо ти хочеш переглянути підручник з музичного мистецтва ("Музичне мистецтво" 6 клас Масол Л., Аристова Л.), перейди за посиланням:
